Біологічна стійкість деревини це здатність деревини протистояти дії організмів, що спричиняють її руйнування. Це стосується насамперед грибів, цвілі, комах-шкідників деревини та мікроорганізмів, що розвиваються в умовах підвищеної вологості. Рівень біологічної стійкості залежить від породи деревини, її вологості, щільності та умов експлуатації.
Деревину з високою біологічною стійкістю застосовують у більш складних умовах експлуатації без необхідності інтенсивної імпрегнації. На довговічність На якість матеріалу також впливають належний захист конструкції від вологи, відповідна вентиляція та застосування захисних засобів. У будівництві біологічна стійкість деревини має важливе значення для довговічності покрівельних, каркасних та фасадних конструкцій.
