Біокліматична архітектура це спосіб проектування будівель з урахуванням кліматичних та екологічних умов. Його мета полягає в тому, щоб максимізувати використання енергії сонця, вітру та температури довкілля. Будівля покликана працювати в гармонії з природою, а не проти неї. При проектуванні будинку враховується орієнтація по сторонах світу, рельєф місцевості та місцевий клімат. Важливе значення має також розташування вікон, перегородок і функціональних зон. Загальна конструкція обмежує втрати тепла взимку і перегрів влітку.
Матеріали підбираються з урахуванням двох властивостей одночасно: ізоляції та здатності зберігати тепло. Важкі перегородки - бетон, камінь, цегла - поглинають тепло вдень і віддають його вночі, компенсуючи температурні коливання. Деревина і матеріали на основі деревини поєднують в собі хорошу ізоляцію з природною здатністю регулювати вологість, що має прямий вплив на якість повітря в приміщенні. Це одна з причин, чому дерев'яні каркасні будинки особливо добре підходять для біокліматичної архітектури.
Природна вентиляція та денне освітлення - це ще одні елементи, які передбачені в цьому підході, а не залишені на волю випадку. Правильно розміщені вентиляційні отвори, передсердя, світлові шахти або засклення даху забезпечують рух повітря і доступ світла без або з мінімальною підтримкою механічних пристроїв. На практиці це означає зниження споживання енергії на кондиціонування та освітлення, і водночас кращі умови життя.
Біокліматична архітектура не є синонімом дорогих технологій чи аскетичних форм. Це насамперед про свідоме поєднання будівлі з ділянкою. Саме рішення, прийняті на етапі проектування, працюють протягом усього життєвого циклу будівлі без додаткових експлуатаційних витрат.
